Чому після розлучення змінюється у батька ставлення до дитини
.

Розлучення – важке випробування для всіх учасників цієї сумної події. Розриваються безліч зв’язків, руйнуються плани на майбутнє. У такій ситуації, найбільш постраждалими виявляються діти.

Вони не можуть зрозуміти, навіщо батьки розлучаються, і чому їх улюблений тато не може бути поруч кожен день, як раніше.

Але, от, бурі, супутні процедурі розлучення, вляглися, і постає питання про те, як буде складатися спілкування “тата на вихідні” з дітьми. На жаль, далеко не всі батьки після відходу з родини регулярно відвідують своїх малюків і діяльно беруть участь в їх житті. Давайте розберемося, чому після розлучення змінюється у батька ставлення до дитини.

Суттєву роль відіграє факт зміни ролей: поки родина була сім’єю, відповідальність за дітей (мова йде саме про відповідальність, а не про рутинні обов’язки) ділилася навпіл між батьками. У ситуації, коли чоловік відокремився від сім’ї  він, найчастіше, “звільняє” себе від більшої частини відповідальності за потомство. В основному, колишні чоловіки виправдовують себе тим, що, все одно  не можуть повноцінно брати участь у житті дітей, тому що не живуть з ними під одним дахом. На ділі, ж, чоловік користується ситуацією, щоб насолодитися холостяцькою свободою. З батька сімейства він, як би, перетворюється на старшого брата, який “оперився і відлетів з батьківського гнізда”. Але багатьом чоловікам здається, що все ще “встигну”, вони не замислюються, наскільки важливо їх повсякденна присутність у житті малят – адже, діти так швидко ростуть.

Потрібно зауважити, що в європейських країнах – зовсім інша картина. Батьки глибоко включені в життя дітей і при розлученні продовжують на рівні з матерями нести відповідальність за малят: вони проводять з дітьми, практично стільки ж часу, скільки і матері. Татусі  відвідують батьківські збори у школі, супроводжують дітей при відвідуванні спортивних занять іт.п. На відміну від Європи, в нашій національній традиції вважати всю домашню рутину, включаючи і турботу про дітей – “жіночою справою”.

Крім того,  як правило, розведені подружжя не вважають за потрібне бути союзниками і спільно вирішувати питання, що стосуються дітей. Часто ми спостерігаємо зворотну картину: замість партнерської співпраці, батьки виявляють неприязнь по відношенню один до одного і щоб дошкулити опоненту – “вставляють палиці в колеса”. Наприклад, поширена ситуація, коли один з батьків не підписує дозвіл на виїзд дитини з іншим на відпочинок.

Причини того, чому після розлучення змінюється в батьків ставлення до дитини, можуть залежати від декількох факторів:

– Досвід батька в батьківській родині, виховання. Якщо чоловік виріс у родині, де батько брав діяльну участь у вихованні і догляді за дітьми: купав малюків, годував їх кашею, займався їх розвитком – він переймає таку модель поведінки. І, більше ніжний, відповідальний по відношенню до власних дітей, в порівнянні з батьками, чий досвід в батьківській родині не був таким позитивним.

– “Зрілість особистості” чоловіка: наскільки людина готова брати на себе відповідальність за те, що відбувається в її житті, а відтак і за життя своїх дітей. На жаль, деякі мами настільки фанатичні у любові до своїх синів, що готові до старості приймати за них всі важливі рішення і ревно оберігати від будь-якого дискомфорту. У результаті – дорослий, за паспортом, чоловік, залишається, по суті, егоцентричною дитиною. Він не готовий відповідати за свої вчинки, вважаючи за краще ховатися і звинувачувати у всіх бідах колишню дружину.

– Готовність колишнього подружжя до партнерства по відношенню до дітей. Розведеним батькам важливо відкинути особисті взаємні претензії на благо дитини. Як тільки дитина перестає бути зброєю відплати колишньому чоловіку (дружині), а повертається в статус улюбленого малюка – якість її  життя різко підвищується. Якщо у батьків є розуміння того, що вони повинні залишатися союзниками в питаннях, що стосуються їхніх дітей – знайти спільну мову стає не так вже й складно.

– Наскільки активну участь в житті дитини чоловік приймав до розлучення. “Те, що дорого нам дісталося, ми любимо більше всього”, “Ми любимо не тих, хто для нас, а тих – для кого ми” – у цих словах є один із ключів до людських взаємин взагалі, і до логіки батьківській любові – зокрема. Якщо батько до розлучення бачив свою дитину по буднях по кілька хвилин на день – перед сном, а, у вихідні вважав за краще спілкуватися з  телевізором – то, немає нічого дивного, що при відході з сім’ї, для нього не стане  такою  уже катастрофою факт припинення контактів з дітьми. Навпаки, для чоловіка, якій на рівні з матір’ю не спав ночами, хитаючи колиску, який був присутній при першому кроці малюка і дув на першу рану на коліні – розлука зі своїм головним “скарбом” – болісна. І, такий батько – направить всі свої зусилля на те, щоб контакт з дитиною не переривався.

– Наявність у чоловіка нової сім’ї і дітей у новій сім’ї. Поширена думка, що чоловік любить дітей, поки любить їхню матір. І – навпаки: якщо чоловік любить жінку, то полюбить і її дітей. Тобто, йдучи в нову сім’ю, батько, як би, замінює свою дитину – іншим, і тим самим, задовольняє свої батьківські почуття. Це не зовсім так. Звичайно, в житті трапляються кричущі ситуації. Але, на щастя це – не правило.

Однак не можна заперечувати, що, виконуючи роль батька по відношенню до прийомних дітей, чоловік не завжди успішно поєднує турботу про нових “підопічних” з турботою про власних дітей від попередніх шлюбів, що, часто призводить до їх образ на батька. І ще: великий вплив на те, як батько при розлученні буде спілкуватися зі своїми дітьми, як правило, надає його нова дружина. На жаль, багато жінок з егоїстичних мотивів, або, зі страху, що чоловік може переметнутися до колишньої дружини, всіма силами перешкоджають його спілкуванню з колишньою сім’єю.

Проте яким би важким не було розлучення, якими б непереборними не здавалися розбіжності між колишніми подружжюі, дорослим завжди слід пам’ятати про тих, для кого вони залишаються улюбленими мамою і татом, про тих, хто здатний, навіть, після декількох років, чекати їх дзвінка у двері.

Ви можите слідкувати за коментарями за допомогою RSS 2.0-стрічки. Ви можите залишити коментар або трекбек зі свого сайту.
Залишити коментар



Матеріали сайту захищені авторським правом. Копіювання матеріалів без активного гіперпосилання категорично ЗАБОРОНЕНО!!!