Дієта при захворюваннях нирок
.

У комплексному лікуванні більшості захворювань нирок лікувальне харчування займає одне з головних місць. При цьому характер лікувального харчування залежить від діагнозу, проявів та стадії даного захворювання, ступеня порушення функції нирок, а також від інших застосовуваних методів і видів лікування. 

Нирки і їхня функція в організмі людини

Нирки – це парний орган мочеобразования, що грає важливу роль у підтримці сталості внутрішнього середовища (гомеостазу) організму людини. Головна функція нирки полягає у виведенні з організму зайвої рідини і шкідливих продуктів обміну. Порушення функції нирки називається нирковою недостатністю. Ниркова недостатність призводить до того, що рідина та отруйні продукти обміну починають накопичуватися в організмі, порушуючи роботу внутрішніх органів і систем.

Всі захворювання нирок можуть протікати як гостро, так і хронічно. Вони можуть супроводжуватися або не супроводжуватися нирковою недостатністю, яка також буває гострою і хронічною. Основні захворювання нирок – це гломерулонефрит і пієлонефрит, які мають як гостру, так і хронічну форму.

Дієта при гострому гломерулонефриті

Гломерулонефрит – це інфекційно-алергічне запалення ниркової тканини, яке носить двосторонній характер. Гломерулонефрит викликається різної інфекцією, впровадженням в організм чужорідних речовин і так далі. У відповідь на впровадження таких факторів (антигенів) організм виробляє антитіла, які, Склеюючись з антигеном, утворюють нерозчинні комплекси, які відкладаються в стінках ниркових судин і порушують їх роботу. Одночасно з’являються антитіла і до власних тканин нирок. Все це викликає запальний процес і некроз (руйнування) клітин стінок кровоносних судин нирок (ниркових клубочків, відповідальних за фільтрацію крові) і порушує функцію нирок. Гострий гломерулонефрит проявляється трьома основними симптомами: появою білка в сечі, підвищенням артеріального тиску і набряками.

Дієта при гострому гломерулонефриті начинается з різкого обмеження білкової їжі (при гломерулонефриті порушується в основному обмін білка) і кухонної солі (так як вона сприяє затримці рідини в організмі, а при гломерулонефриті у хворого і так є набряки). Тому перші декілька днів застосовують фруктово-цукрову дієту: до 1 кг фруктів на день (солодкі сорти яблук, винограду, кавуни, дині).

Якщо стан хворого покращується (це підтверджується лабораторними аналізами), то його переводять на молочно-рослинну дієту зі зниженням кількості білка в їжі на половину по відношенню до норми. Вся їжа готується без солі, кількість рідини в добовому раціоні залежить від того, наскільки вона затримується в організмі. Дозволяються відварені або тушковані овочеві страви (в тому числі у вигляді пюре), каші, макарони, молочні супи, фруктові соки. При подальшому поліпшенні стану вводяться кефір, яйця некруто або у вигляді омлету, сметана, рослинне і вершкове масло, підсушений солі хліб. Це дієта № 7, якою рекомендується дотримуватися не менше 3-х місяців.

При стійкому поліпшенні стану хворого і даних лабораторних досліджень через 3-4 місяці дієту починають поступово розширювати: вводять звичайний білий хліб, сир, м’ясо, рибу. Якщо всі ці продукти переносяться добре і не з’являються набряки, то потроху починають вводити сіль (не більше 5 г на добу для подсаліванія безсольових страв). Через півроку після початку захворювання в раціон вводять бульйони з м’яса і риби, а також продукти, що володіють підвищеною алергенність (наприклад, цитрусові).

Дієта при хронічному гломерулонефриті

Хронічний хломерулонефріт може протікати з переважанням тих чи інших ознак: великої кількості білка і крові в сечі, набряків, високого артеріального тиску. У залежності від того, які ознаки переважають у даного хворого, йому призначається і дієта.

При виділенні великої кількості білка з сечею і високого артеріального тиску призначається молочно-рослинна дієта, як при гострому гломерулонефріте. При появі набряків обмежують кухонну сіль і рідина.

Поза загостренням дієта поступово розширюється за рахунок введення білкових продуктів (м’яса, риби, сиру) і кухонної солі. Через кілька місяців після загострення хворий повинен отримувати звичайний набір продуктів, у якому співвідношення тваринного і рослинного білка повинне бути 3:2.

Дієта при пієлонефриті

Пієлонефрит – це запалення інтерстиціальної тканини нирок (сполучної тканини, яка є каркасом нирок). Пієлонефрит може бути гострим і хронічним.

Дієта при пієлонефриті не має такого значення, як при гломерулонефриті, так як при ньому майже ніколи не порушується функція нирок. При гострому пієлонефриті з високою температурою й вираженою інтоксикацією рекомендується прийом великої кількості рідини, овочі і фрукти, які мають сечогінну дію (наприклад, кавуни). Після того, як гострі явища пройдуть, хворого переводять на звичайне харчування з виключенням гострих, смажених і екстрактивних (м’ясні та рибні бульйони) страв.

При загостренні хронічного пієлонефриту харчування таке ж, як і при гострому процесі, поза загострення – звичайна дієта з виключенням з раціону екстрактивних речовин (смажені страви, міцні бульйони).

Категорія: Види дієт
Ви можите слідкувати за коментарями за допомогою RSS 2.0-стрічки. Ви можите залишити коментар або трекбек зі свого сайту.
Залишити коментар



Матеріали сайту захищені авторським правом. Копіювання матеріалів без активного гіперпосилання категорично ЗАБОРОНЕНО!!!